- розстроїти
- —————————————————————————————розстро́їтидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розстроєний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
розстроїтися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
розстроєний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розстроїти. || розстро/єно, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
розстроєння — я, с., рідко. Дія і стан за знач. розстроїти і розстроїтися … Український тлумачний словник
розстроїти — див. розстроювати … Український тлумачний словник
розстроїтися — див. розстроюватися … Український тлумачний словник
розстрочений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
розстрочення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
розстрочити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
розстрочитися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови